І до ворожки не ходи: майбутнє юридичної професії
Без сумніву, футурологія є наукою неточною, але від цього вона не стала менш цікавою та захопливою. Хто у своєму житті не побажав би відкрити завісу таємничості майбутнього? Це могло б допомогти, якщо не уникнути помилок та прорахунків на своєму життєвому шляху, то хоча б бути готовим до них. Особливо така ситуація стосується ведення бізнесу. Якщо знаєш, які виклики для професійної діяльності готує мінлива економіка й суспільство, що постійно розвивається та змінює свої потреби, то можна швидко адаптувати формат свого бізнесу та себе як професіонала і залишитись у виграші. Звичайно, передбачити абсолютно всі зміни, події та перспективи розвитку галузі або професії неможливо, але сформувати певну «дорожню карту», відштовхуючись від аналізу поточної ситуації, можна спробувати.
Саме так і зробила асоціація соліситорів Англії та Уельсу (далі - The Law Society), опублікувавши доповідь, присвячену майбутньому юридичної професії. Висновки, наведені в доповіді, організація зробила на основі огляду й аналізу професійної літератури, круглих столів, конференцій та інших профільних заходів на відповідну тематику, а також інтерв'ю з експертами галузі та репортажів з «екскурсій» в юридичні фірми.
В результаті, була опублікована змістовна доповідь, в якій The Law Society представила свої висновки стосовно можливого «образу» юридичної професії у 2020 р. Отже, згідно з результатами дослідження, існує 5 основних факторів, що здійснюватимуть вплив на юридичну професію через 4-5 років:
- світове та національне бізнес-середовище, глобалізація;
- спосіб придбання клієнтами юридичних послуг;
- технічний прогрес та інновації, що будуть використовуватися ринком;
- нові гравці на ринку та нові види конкуренції;
- політичні рішення і програми, що регулюють рівень доступу до правосуддя.
Всі ці фактори, згідно з даними дослідження, не є ізольованими одне від одного, а працюють взаємопов'язано і впливатимуть на майбутнє юридичного ринку консолідовано.
Найбільш відчутно на роботі юристів, на думку авторів дослідження, вплине технічний прогрес, що розвивається надзвичайно стрімко. Пощастить тим, хто зможе його наздогнати чи навіть «йти в ногу». Інформаційні технології, а також тотальна автоматизація юридичного ринку підуть на користь і юридичним фірмам, і їхнім клієнтам. Англійські дослідники відзначають, що завдяки новітнім технологіям, серед яких big data, автоматизоване складення документів, онлайн-правосуддя, штучний інтелект, вартість юридичних послуг зменшиться. Абсолютно солідарним з ними в цьому плані виявися ще один британець, автор книги «Юристи майбутнього», професор Оксфордського університету Річард Саскінд. У своїй праці він зазначає, що хоча в найближчому майбутньому комп'ютери не замінять суддів, але судді можуть ефективно розподілити свої обов'язки між сторонніми виконавцями. «Рано чи пізно спори будуть вирішуватися за допомогою віртуальних судів або так званого «онлайнового правосуддя». Широке, повсюдне поширення новітніх технологій покладе край традиційній юридичній практиці», - пише Саскінд.
Україна сьогодні також не стала винятком в плані технологізації юридичних послуг, а це говорить про те, що «пророцтво» британців має всі шанси збутися. Мобільні додатки для юристів, онлайн-конструктори договорів, аналітичні онлайн-платформи, смарт-офіси юридичних фірм - все це вже активно функціонує в правовому житті нашої країни.
Клієнт завжди...
Ще один фактор, що суттєво вплине на юридичну професію в майбутньому, який відзначили в The Law Society, - це взаємовідносини «клієнт-юрист». Так, представники бізнесу в майбутньому намагатимуться отримати юридичні послуги більш високої якості, але за нижчу ціну, вимагатимуть прозорішої політики ціноутворення. Така ситуація пов'язана з економічною кризою у світі. Про цю ж тенденцію писав і Саскінд. За його словами, зараз триває пошук менш затратних та більш ефективних способів надання послуг. І велика роль в цьому процесі у Великобританії належить альтернативним бізнес-структурам (ABS) - організаціям нового типу, що надають юридичні послуги. Відповідний закон про ABS був прийнятий в Британії у 2007 р., він дозволяє не юристам ставати партнерам юридичної фірми. Саскінд не виключає, що у найближчі роки інші країни візьмуть приклад з його батьківщини.
Також важливу роль для юрфірм у взаємовідносинах з клієнтами відіграватиме вміння правильно продати послугу. Адже, на переконання дослідників, вибагливість клієнтів надалі зростатиме, вони будуть готові платити лише за персоналізований і прозорий сервіс, що підлаштовуватиметься під їхні індивідуальні потреби.
Варто відзначити, що навіть сьогодні в Україні експерти вже говорять про трансформацію потреб клієнта. Мова йде про те, що від юридичного радника клієнт очікує не вирішення точкових проблем, з якими він звертається, а готове, комплексне бізнес-рішення. Тобто юрфірми повинні застосовувати проектний підхід до обслуговування клієнта. Це означає, що юрист має бути не лише професіоналом в певній галузі права, а ще й експертом в області, де веде бізнес його клієнт, аналітиком, менеджером та продавцем. До аналогічного висновку дійшли й експерти компанії Deloitte у своєму нещодавньому дослідженні юридичного ринку Future Trends for Legal Services. Провівши опитування серед юридичних департаментів у 33-х країнах світу, вони зазначили, що традиційні юридичні фірми, на думку клієнтів, далеко не завжди відповідають потребам бізнесу - компанії хочуть не лише традиційної юридичної підтримки, але й консультацій з суміжних областей, на перетині права й бізнесу. Кожна третя з опитаних компаній-клієнтів вказала, що хоче, щоб постачальник юридичних послуг міг забезпечити експертизу в галузі індустрії та бізнесу, якої на сьогодні більшість юрфірм не мають.
Ще одним елементом забезпечення ефективних взаємовідносин між клієнтом та юрфірмою в дослідженні The Law Society було названо системи CRM (Customer Relationship Management) - прикладне програмне забезпечення, покликане забезпечити автоматизацію взаємодії з клієнтами. Система дає можливість керувати клієнтською базою юрфірми, вести облік вхідних запитів, керувати проектами з можливістю побачити ефективність кожного співробітника, робити автоматичні e-mail та SMS-розсилки.
Однією з проблемних тенденцій, адаптовуючись під яку юридичні фірми майбутнього будуть змушені вдаватися до нестандартних методів позиціонування себе на ринку, пошуку та утримання клієнтів, - це щоденна конкуренція, що постійно зростає. І полягатиме вона не лише у змаганнях між ведучими гравцями юридичного бізнесу, а ще й у підвищенні ролі інхаузів. Через кризові моменти, з метою економії, підприємства намагатимуться задовольнятися своїми внутрішніми юридичними ресурсами, залучаючи юридичного радника лише разі крайньої потреби.
Зміни в роботі з клієнтами юрфірм пов'язані також з підвищенням ролі інхаузів на підприємствах та самих юридичних департаментів. Як зазначив у коментарі для «Юридичної Газети» Олексій Кравченко, засновник "Академії консалтингового бізнесу", якщо раніше (у 1990-х роках) юридичні відомства лише супроводжували угоди, то тепер департаменти беруть безпосередню участь у бізнес-процесах, тоді як їх глави виступають на рівних правах з партнерами в процесі прийняття ключових для бізнесу рішень. «Як і будь-який інший департамент, юристи повинні приносити гроші. Існують держави, де юридичні відомства працюють практично як окрема філія, виконуючи за певну суму завдання для інших осіб, не пов'язаних безпосередньо з основною діяльністю таких підприємств, розвиваючи таким чином додатковий дохід для власної компанії», - зазначив Олексій Кравченко.
Реформа адвокатури та юридична професія: принципи співвідношення
Ще одним фактором впливу на майбутнє юридичної професії британські аналітики назвали політичні рішення. На їхню думку, лише політична воля може збільшити доступність правосуддя. Сьогодні на українському фундаменті ця ситуація відображається у вигляді останніх змін до Конституції в частині правосуддя. На початку червня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому один з найбільш дискусійних законопроектів судової реформи №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Він запроваджує виключне право адвокатів на представництво інтересів клієнтів в судах. Ще його називають монополією, незважаючи на досить негативний відтінок цього поняття. 28.06.2016 р. Закон був підписаний Президентом. Думки експертів стосовно таких змін різняться кардинально. Одні стверджують, що такий крок держави значно підвищить якість надання юридичних послуг та рівень захисту порушених прав клієнтів в судах, інші переконані, що монополія адвокатів суперечить принципу верховенства права і таким чином ускладнює доступ до правосуддя.
Наскільки аргументи «за» і «проти» виправдають себе - покаже тільки час. Результати такого нововведення в нашій країні передбачити доволі складно. Дійсно, зміни є необхідними, варто рухатися вперед, розвиватися, змінювати своє законодавство відповідно до європейських стандартів, курс на які Україна взяла кілька років тому. До того ж наразі інститут української адвокатури, у всіх сенсах цього слова, знаходиться далеко не в найкращому стані. Але однозначно можна сказати тільки одне. Звичайно, політична воля є основою для функціонування того чи іншого правового інституту держави. Однак із запровадженням монополії надважливу роль, перш за все, відіграватиме особисте ставлення кожного адвоката до виконання своїх професійних обов'язків у роботі з клієнтами.
Ось такий він - футурологічних погляд на правничу професію. Справдяться ці прогнози чи ні - точно не знає ніхто. В будь-якому випадку, варто налаштувати себе на те, що жити й працювати на совість потрібно саме сьогодні, щоб завтра не було шкода про не зроблене вчора. А майбутнє покаже, наскільки вірним шляхом ми рухаємося.
"Юридична газета" вирішила поцікавитися у представників вітчизняного юридичного бізнесу з приводу їхніх прогнозів для юрпрофесії на найближчі 4-5 років, а також про те, що, на їхню думку повинні знати юристи, щоб не залишитися без роботи в майбутньому?
Автор: Анна Родюк
Джерело: Юридична Газета